Громадська приймальня

 

Законотворча діяльність

Дізнатися детальну інформацію про подані законопроекти народним депутатом України Русланом Сольваром можна на сайті Верховної Ради України

 

За що ми платимо комунальникам?

Народний депутат України Руслан Сольвар пропонує законодавчо заборонити комунальникам вимагати від громадян сплати послуг без встановлення договірних відносин між виконавцем та споживачем цих послуг.

   В Україні гарантується право кожної особи на гідні умови життя. Держава має забезпечувати дотримання усього спектра прав громадян України, що гарантуються їм Основним законом.

   "На практиці за час після прийняття Закону України "Про житлово-комунальні послуги" склалася ситуація, коли не всі підприємства житлово-комунального господарства, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування, під різними приводами уникають чи свідомо не виконують норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо обов'язку підготовки та укладення зі споживачем договорів на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання сторонами договору, наголосив Руслан Сольвар. Чинний Закон України "Про житлово-комунальні послуги" містить пряму норму, яка зобов'язує житлово-комунальне підприємство підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг, згідно з яким щомісячно нараховується плата за житлово-комунальні послуги".

   Наш депутат переконаний, що якість та кількість виконаних робіт не завжди відповідає сумі, вказаній у платіжному документі. Необхідність внесення відповідних змін зумовлена численними зверненнями громадян, що скаржаться на необґрунтовано високу вартість житлово-комунальних послуг, які не відзначаються належною якістю або взагалі не надаються. Крім того, зазвичай платіжні документи надсилаються для оплати споживачу безпідставно, за відсутності належним чином укладеного договору, що є прямим порушенням цього Закону.

   Відсутність договору ускладнює отримання споживачем інформації про кількісний та якісний склад житлово-комунальних послуг, не дає можливості витребувати та проконтролювати якість цих послуг, а головне –  унеможливлює оскарження факту ненадання або надання послуг неналежної якості через уповноважений орган захисту прав споживачів, у судовому порядку та будь-яким іншим чином, передбаченим законодавством.

    Водночас житлово-комунальні підприємства під будь-яким приводом намагаються ухилитися від укладення договорів, уникаючи таким чином відповідальності за надання неякісних послуг або взагалі повну бездіяльність. Законопроектом пропонується доповнити статтю 32 Закону новим положенням: "Виконавець не має права надавати споживачу платіжний документ до сплати за житлово-комунальні послуги до укладення договору, передбаченого підпунктом 3 пункту 2 статті 21 та статті 26 цього Закону", що унеможливить стягнення плати за житлово-комунальні послуги без встановлення договірних відносин між виконавцем та споживачем цих послуг"."Переконаний, що громадяни нашого округу, а особливо міст Фастова та Макарова мають право знати, за що вони платять комунальникам, і вимагати повного надання оплачених послуг, додав Руслан Сольвар. Тоді й парадні будуть у нас охайними, будинки доглянутими, території прибраними. Прийняття законопроекту надасть можливість споживачам отримувати та контролювати якість наданих виконавцем послуг та їх відповідність встановленим тарифам".

 

 

 

Діти не винні

   Народний депутат Руслан Сольвар вніс пропозицію до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 70 Сімейного кодексу України" (щодо захисту прав дітей).

  Найбільшою цінністю кожної родини є діти. Але в житті доволі часто трапляються випадки, коли спільне життя батьків не складається, діти першими стають заручниками напружених сімейних стосунків, а при розлученні можуть зіткнутися з необлаштованістю у побуті, навчанні, взагалі втратити перспективу на повноцінне життя. Руслан Сольвар вбачає вирішення цієї проблеми в змінах у Сімейному кодексі України, де слід законодавчо забезпечити захист прав кожної дитини при поділі майна подружжя. Звісно, батьків жоден закон не замінить, але у цій ситуації кожна дитина має право сподіватися на державні гарантії. Частина третя статті 70 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду частку майна дружини, чоловіка може бути збільшено, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син/дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Судова практика з розгляду цивільних справ, що стосуються поділу майна подружжя, надає можливість суду призначити стороні при поділі майна більшу частку, якщо з нею проживає двоє та більше дітей, а також двоє та більше непрацездатних повнолітніх сини/ дочки. Таким чином, поза законодавчим регулюванням залишилися правовідносини щодо збільшення частки майна, коли в сім'ї проживає одна дитина або один непрацездатний повнолітній син/дочка, що призводить до порушення їхніх прав. Руслан Сольвар пропонує частину третю статті 70 Сімейного кодексу України викласти у такій редакції:

  "За рішенням суду частку майна дружини, чоловіка може бути збільшено, якщо з нею/ним залишаються проживати одна дитина чи більше, а також один чи більше непрацездатний повнолітній син/дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування”.

 
© 2012 Руслан Сольвар